Перемога Давида над Голіафом

Перемога Давида над Голіафом

Всі ми чули про битву між Давидом та Голіафом.

Голіаф був величезним філістимлянським воїном. Молодий Давид, майбутній цар Іудеї та Ізраїлю, перемагає Голіафа у поєдинку за допомогою пращі, а потім відрубає йому голову. Перемогою Давида над Голіафом почався наступ ізраїльських та іудейських військ, які вигнали зі своєї землі філістимлян.

Голіаф був надзвичайно сильним воїном, величезного зросту, уродженцем міста Гефа. Зріст Голіафа був 6 ліктей з п’яддю, або 2,89 м (1лікоть=42,5 см, 1пяддь=22,2 см). Філістимський велетень був одягнений у лускату броню вагою, приблизно 57 кг(5000 сіклей меді, 1 сікль=11,4 г) та мідні наколінники, на голові в нього був мідний шолом, у руках мідний щит. Голіаф ніс важкий спис, лише один накінечник, був вагою 600 сіклей заліза (6,84 кг) та великий меч. У Давида зовсім не було обладунків, а єдиною його зброєю була праща. Філістимський велетень вважав для себе образливим те, що битися з ним вийшов ноша, зовсім ще хлопчик. Голіаф та Давид були обрані своїми одноплемінниками для одноборства, яке повинно було вирішити результат битви: перемігший у поєдинку завойовував перемогу своїй стороні. Всім, хто спостерігав за тим, що відбувалося, вважалось, що результат поєдинку вирішений, але не завжди результат битви вирішує фізична сила. Подробиці єдиноборства Голіафа с Давидом, яке відбувалося в долині дуба між Сокхофом та Азекою на південно-заході від Їрисалиму, описані у Біблії.

З медичної точки зору цікавий той факт, що опис Голіафа може припускати у нього захворювання акромегалію.

Річ у тому, що в першу чергу акромегалія, проявляється у гігантизмі – людина, у якої вона розвивається, може зростати до двох та більш метрів. З цієї точки зору стає зрозуміло і те, чому сам вид Голіафа та його голос вселяли жах євреям: при акромегалії дуже сильно грубіють риси обличчя, зокрема, збільшуються надбрівні дуги та скулові кістки; розростаються м’які тканини. Змінюється при цьому захворюванні і голос, який стає дуже грубим, внаслідок зміни голосових зв’язок. Крім того, страждаючи акромегалією нерідко розвиваються різноманітні хвороби ніг, а тому ті ж самі наколінники, про які говориться при опису обладунків Голіафа, потрібні були йому, напевне, не стільки для захисту, скільки для того, щоб допомагати слабким зв’язкам ніг, підтримувати величезну вагу тіла.

Пухлина (аденома гіпофізу – соматотропінома), яка викликає акромегалію, тисне на перехрест зорових нервів, внаслідок чого у людей, страждаючих цим захворюванням, погіршується зір. По суті у них може зникати боковий зір: вони можуть бачити тільки те, що розташовано прямо перед ними, так і при цьому в них нерідко здвоюється в очах. Звідси стає зрозумілим, для чого Голіафу для поєдинку один на один, знадобився «зброєносець», або точніше «щитоносець», який йшов перед ним – скоріш за все це був поводир, який підказував  Голіафу, куди той повинен прямувати.

Саме цьому внаслідок дефектів зору Голіаф не одразу помічає Давида, а коли помічає, то питає, чому той іде на нього з палками, хоча у Давида в руках була тільки одна палка – бо у Голіафа  здвоювалось в очах.

По матеріалам із Вікіпедії 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *