Ендокринно-неактивні аденоми гіпофіза (Endocrine-Inactive Pituitary Adenomas)

Що це таке
Ендокринно-неактивні аденоми (також називають нефункціональними аденомами, non-functioning adenomas) — це пухлини гіпофіза, які не виробляють надлишкових гормонів, тобто не спричиняють класичних гормональних синдромів. Вони зазвичай проявляються через ефект маси, коли пухлина росте і чинить тиск на нормальні тканини гіпофіза чи на структури поряд — наприклад, зоровий нерв чи зоровий хіазм.
 

Симптоми найчастіше: гіпопітуїтаризм (недостатність функції гіпофіза), втрата зору, головний біль. 

Клінічні особливості

• Багато таких аденом — макроаденоми (великі, зазвичай > 1 см), на момент діагностики їх часто вже виявляють через тиск на навколишні структури. 
• У деяких пацієнтів “неактивні” аденоми можуть раптово кровоточити (апоплексія гіпофіза), що призводить до гострого розвитку симптомів: головного болю, порушення зору, подвійного зору або недостатності гіпофіза. 
• При лабораторному обстеженні у приблизно половини пацієнтів виявляються дефіцити гормонів гіпофіза: найбільш поширені — це недостатність АКТГ (кортикотропної функції) та гонадотропінів (FSH, LH).
• Імуногістохімія (фарбування пухлин після операції) показує, що багато “неактивних” аденом насправді експресують субодиниці гормонів: наприклад, FSH, LH, α-субодиницю. 
• Незважаючи на те, що після операції хірурги часто вважають, що повне видалення досягнуто, радіологічне спостереження показує, що залишкові пухлинні тканини часто присутні. У дослідженні, наведеному на PNA, лише ~29 % пацієнтів були “вільні від пухлини” на контрольних зображеннях. 
• Лише ~16% пацієнтів розвивають симптоматичний рецидив, попри високий рівень залишкового пухлинного матеріалу.

Лікування й наслідки

• Хірургія (транспеноїдальна) — основний метод лікування для пацієнтів зі значними симптомами або компресією зорового нерву.
• Радіотерапія може використовуватися після операції, якщо залишився пухлинний матеріал. У дослідженні PNA виявлено, що застосування променевої терапії після операції знижує ризик рецидиву.
• Якщо операція була максимальною (повна резекція), це пов’язано зі значно нижчим ризиком рецидиву.
• Хірургія в більшості випадків полегшує симптоми, спричинені мас-ефектом: більшість пацієнтів після операції мають покращення головного болю та дефектів полів зору.
• Щодо гіпопітуїтаризму: навіть після операції не завжди вдається повністю відновити гормональну функцію — наприклад, гонадотропні дефіцити рідко повністю зникають.
• У деяких пацієнтів після видалення аденоми може розвиватися нестача щитоподібної залози (гіпотиреоз) або зменшується потреба у стероїдах, якщо раніше був їхній дефіцит.

Спостереження (консервативне ведення)

• У випадках, коли аденома “виявлена випадково” (інциденома), і немає симптомів мас-ефекту або гіпопітуїтаризму, можливий стратегія спостереження (watch-and-wait): регулярні МРТ + лабораторні тести.
• За даними досліджень, приблизно 10% мікроаденом і ~23% макроаденом можуть збільшуватися протягом часу без лікування.
• Показання до втручання (операція) під час спостереження включають: прогресія пухлини на МРТ, розвиток гіпопітуїтаризму або порушень полів зору.

Патологія та гістологія

• У більшості клінічно “нефункціональних” аденом гістологічно виявляють гонодотропний фенотип (експресію FSH, LH).
• Часто використовують імунофарбування для виявлення β-субодиниць гормонів, навіть якщо ці пухлини не дають клінічних ознак надвироблення гормонів.
• У деяких випадках знайдені “null-клітини” (клітини, які не експресують класичні гормони), але сучасні дослідження показують, що вони зустрічаються рідше, ніж раніше вважали.

Ризики та прогноз

• Без лікування або при залишковій пухлинній масі існує ризик рецидиву, особливо якщо не застосовувати променеву терапію або якщо не досягнуто повного видалення.
• Прогноз зазвичай добрий, якщо хірургічне лікування виконує досвідчений нейрохірург, зокрема через можливість максимального видалення і мінімізації ускладнень.
• Після лікування потрібен тривалий нагляд (радіологічний і гормональний), оскільки “залишкові” пухлини можуть бути не помітні одразу, але з часом прогресувати.

Наукові джерела та дослідження

Ось ключові наукові / клінічні роботи та огляди, що стосуються ендокринно-неактивних аденом:

• Tang G., Ning M.-M., Nyugen M.H. та ін. “Clinicopathological Features and Long Term Outcome Following Transsphenoidal Resection” — дослідження 357 пацієнтів з EIA, середньою тривалістю спостереження 8,4 року. Pituitary Foundation 
• Clinically non-functioning pituitary adenomas — огляд в PubMed, в якому підкреслюють, що хірургія є основним методом лікування, особливо у випадку симптоматичних пухлин. PubMed 
• Management of nonfunctioning pituitary adenomas: observation — дослідження, що показує частоту росту пухлин під час “спостереження” (watch-and-wait) та критерії для хірургічного втручання. PubMed 
• Pituitary Tumors — Endocrine Society — інформація для пацієнтів про нефункціональні аденоми, їхні симптоми, діагностику, прогноз. endocrine.org 
• Pituitary Tumors Treatment (NCI / NIH) — клінічні дані про нефункціональні аденоми, їхньою гістологію (імунореактивність), варіанти лікування. cancer.gov