Синдром Нельсона

Синдром Нельсона – нейроендокринна патологія, що характеризується хронічною наднирковою недостатністю, гіперпігментацією шкірних покривів і слизових оболонок і наявністю аденоми гіпофіза (кортікотропінома). Даний синдром можна розглядати, як ускладнення лікування хвороби Іценко-Кушинга, методом двосторонньої адреналектомії, або тривалою терапією інгібіторами функції кори надниркових залоз.

Клінічна картина характеризується гіперсекрецією кортікотрофами проопіомеланокортина, попередника АКТГ (адренокортикотропного гормону) та МСГ (меланостимулюючого гормону).

Симптоми синдрому Нельсона

Гіперпігментація шкірних покривів є найбільш раннім і постійним симптомом, тому що при синдромі Нельсона відбувається значне підвищення продукції АКТГ та МСГ. Виразність гіперпігментації може зменшуватися при адекватній замісній гормональній терапії.

До симптомів хронічної надниркової недостатності відносять артеріальну гіпотензію, слабкість, сонливість, іноді переростає в клініку аддісонічний криз (падіння артеріального тиску, підвищення температури тіла, болі в животі; різка слабкість, нудота та ін.)

Лікування синдрому Нельсона

У лікуванні синдрому Нельсона основним методом є хірургічний, з комбінацією медикаментозної терапії (корекцією надниркової недостатності) і променевої терапії.