Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування – захворювань гіпофіза проводиться лише після повного ендокринологічного дослідження, з подальшою корекцією гормонального фону.

При недостатній продукції гормонів гіпофіза (гіпопітуїтаризмі), підбирають адекватні дози, замісної гормональній терапії, як власне гіпофіза, так і периферичних ендокринних залоз. При надлишковій продукції гормонів гіпофіза, застосовують препарати, які впливають на різні ланки патологічного механізму гіперпродукції. На даний час достатньо ефективними препаратами у лікуванні аденоми гіпофіза є:

• агоністи дофаміна (частіше всього застосовують при лікуванні аденоми гіпофіза – пролактиноми)
• агоністи дофаміна (частіше всього застосовують при лікуванні аденоми гіпофіза – соматотропіноми)
• похідна аміноглютетиміда, кетоконазола, орто-пара-дифеніл-діхлор-етана – застосовують при хворобі Іценко-Кушинга для порушення синтезу стероїдів у надниркових (застосовується тільки, як тимчасова міра). Можуть призвести до надниркової недостатності.
• тіреостатики (частіше застосовують при лікуванні аденоми гіпофіза – тиреотропіноми) – для передопераційного зниження явищ тиреотоксикоза.

Можлива резистентність до медикаментозної терапії при відсутності пухлини відповідних рецепторів.

Можливі побічні дії:

• агонистів дофаміна: нудота, блювота, слабкість, запаморочення, головний біль, роздратованість, ортостатична гіпотензія, сонливість, запаморочення свідомості, дискинезії, психомоторне збудження, галюцинації, м’язові судоми, відчуття сухості у роті, збліднення шкіряних покровів, пальців рук та ніг.
• аналогів соматостатина: анорексія, нудота, блювота, спастичні болі у животі, відчуття здуття живота, надлишкове газоутворення, рідкий стілець, діарея, стеаторея, утворення каменів у жовчному міхуру, порушення толерантності до глюкози, персистируюча гіперглікемія.
• похідна аміноглютетиміда, кетоконазола, орто-пара-дифеніл-діхлор-етана: сплутаність свідомості, летаргія, нудота, блювота, діарея, шкіряний висип, підвищення температури, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, альвеолі.
• тиреостатиків: шкіряний висип, порушення пігментації шкіри, лейкопенія, агранулоцитоз, диспепсичні явища, порушення функцій печінки, холестатична жовтяниця, головний біль, поліневрит, артралгія, лихоманка, генералізована лімфаденопатія.