Гіпопітуітаризм

Гіпопітуітаризм – патологічний синдром, який проявляється повним (пангипопитуітаризм) або частковим (парціальний гіпопітуітаризм) порушенням секреції гормонів передньої долі гіпофіза (аденогіпофіза). Виділяють вроджений та набутий гіпопітуітаризм, останній в свою чергу ділиться на первинний (при ураженні гіпофіза) та вторинний (при ураженні гіпоталамуса).

При ураженні задньої долі гіпофіза (нейрогіпофіза), середньої групи ядер гіпоталамуса виникає гіпосекреція антидіуретичного гормону (аргінін-вазопресин; АДГ), такий синдром називається нецукровий діабет.

Симптоми гіпопітуітаризму

При первинному хронічному гіпопітуітаризмі в більшості випадків порушення гіпосекреції гормонів відбувається в певній послідовності:

• СТГ – недостатність:

У дитинстві недостатність соматотропного гормону може проявлятися клінікою гіпофізарного нанізма, в підлітковому та дорослому віці соматотропін регулює не тільки лінійне зростання органтазма, але і хондрогенез та мінералізацію кісткової тканини. Недостатність СТГ приводить до порушення кісткового метаболізму, водно-сольового обміну, серцево-судинної системи, жирового обміну та ін. Часто симптоми недостатності соматропіну інтерпретуються як перевтома, до симптомів відноситься зменшення м’язової сили та витривалості, схильність до депресії, порушення сну. Також відбувається підвищення рівня холестерину в крові, зниження мінеральної щільності кістки, збільшення вісцерального жиру, зменшення потовиділення, стоншення і сухість шкірних покривів.

• ЛГ і ФСГ – недостатність:

До симптомів недостатності лютеотропного та фолікулостимулюючого гормонів відносять порушення менструального циклу у жінок, зниження потенції у чоловіків. Крім статевих порушень у хворих з довгостроковою існуючою гіпосекрецією гонадотропних гормонів (гіпогонадизм), може розвиватися остеопороз, зниження пам’яті, атеросклероз, порушення ліпідного обміну та ін.

• ТТГ – недостатність (вторинний гіпотиреоз):

Причиною поразки більшості органів при гіпотиреозі є зменшення вироблення клітинних ферментів в наслідок дефіциту тиреоїдних гормонів. Типовими проявами гіпотиреозу є млявість, сонливість, зниження активності, сухість та блідість шкірних покривів, брадикардія, зниження артеріального тиску, випадіння волосся, запори та інші симптоми.

• АКГТ – недостатність (вторинний гіпокортицизм):

Є найнебезпечнішим проявом гіпопітуітаризму, до симптомів цього стану в першу чергу відносять глюкокортикоідну надниркову недостатність, зниження імунітету, депігментацію шкірних покривів, анорексію, артеріальну гіпотонію, загальну слабкість та інші симптоми. При неадекватної терапії гіпокортицизма, розвивається гостра недостатність надниркових залоз, яка може призводити до летального результату.

При дефіциті продукції декількох гормонів, всі перераховані вище симптоми можуть поєднуватися та накладатися один на одного.

Також можливий кокаїновий гіпопітуітаризм, завдяки ефектам кокаїну на судинну мережу, що живить гіпофіз.

Лікування гіпопітуітаризму

При підозрі на гіпопітуітаризм необхідно провести ендокринологічне обстеження на вміст гормонів тропів гіпофіза в крові, додаткові обстеження периферичних ендокринних залоз та після цього здійснити диференціальну діагностику захворювання.