Фізіологія, проблеми з гіпофізом під час вагітності

Фізіологія, проблеми з гіпофізом під час вагітності
Дмитрий Тесленко
Врач-нейрохирург. Медицинский стаж: 17 лет (11 лет по специальности). Приоритетные направления практической и научной работы — заболевания гипофиза, нейроонкология.

Під час вагітності уся ендокринна система зазнає змін. У цей період робота гормонів призводить до фізіологічних змін здебільшого органів майбутньої матері. Подібні зміни потрібні для адаптації організму до нових потреб мами та плоду. Гіпофізарна система – регуляторний центр здебільшого гормональних систем.

У період вагітності гіпофіз відповідає за забезпечення організму всіма необхідними гормонами для повноцінного розвитку плоду, а також адаптації матері до змін ендокринного та метаболічного характеру. Для виконання своїх функцій гіпофіз збільшується приблизно на одну третину. Основний компонент зростання – гіперплазія лактотрофних клітин. Ці клітини виробляють продукт – пролактин, який сам збільшується та призводить до зростання грудей для підготовки до вигодовування малюка.

У гіпофізі є ще безліч гормонів, що відповідають за підготовку жіночого організму до виношування дитини і його народженню.

ВАЖЛИВО! В окремих випадках можливий розвиток синдрому Шиєна – післяпологового інфаркту гіпофіза, що виникає внаслідок важких пологів через сильної кровотечі.

Нейрохірург Тесленко Дмитро Сергійович вже не перший рік займається консультуванням жінок, у яких виявлені проблеми із гіпофізом, допоміг багатьом жінкам виносити та народити здорову дитину і при цьому зберегти своє здоров’я.

Причини виникнення проблем з гіпофізом у вагітних

Назвати точні причини проблем із гіпофізом складно, лікарі досі займаються вивченням цієї теми. Однак із точністю можна назвати чинники, що призводять до проблем:

  • черепно-мозкові травми;
  • нейроінфекції;
  • порушення внутрішньоутробного розвитку.

ДОВІДКА! Деякі фахівці стверджують, що розвитку проблем сприяє прийом оральних контрацептивів перед зачаттям протягом тривалого часу.

Задня частина гіпофіза

Вазопрессінергічні та оксітоцітарні нейросекреторні нейрони знаходяться у надоптіческих і паравентрікулярних ядрах гіпоталамуса. Завдання цих нейронів – синтез вазопресину та окситоцину (вони накопичуються у задній частині гіпофізу). Синтез окситоцину найактивніше проявляється вже у третьому триместрі вагітності та безпосередньо під час пологів. Передбачається, що такий різкий викид гормонів у кінці вагітності стимулює початок родової діяльності.

ВАЖЛИВО! На відміну від передньої, задня частка гіпофіза не збільшується під час виношування дитини.

Вазопресин та окситоцин надають периферичну дію. Безпосередньо ці гормони впливають на нирки та праве передсердя (при цьому відбувається стимуляція секреції передсердного пептиду).

У період вагітності осмолярність поступово знижується до відносно низького рівня. Зменшення починається після першої пропущеної менструації і триває приблизно до десятого тижня вагітності. Для цього періоду характерно зниження рівня натрію. Саме тому відбувається зміна осматичного порога секреції. Плюс до цього циркулює рівень ANP також стає нижче. Нирки стають стійкі до впливу ANP завдяки високій активності фосфодіестерази-5.

Під час виношування дитини обсяг крові в організмі матері збільшується, а ось осмоляльність плазми знижується (пояснюється це гипонатриємією, яка відбувається навіть незважаючи на підвищення сольового апетиту та роботу релаксину).

Вироблені релаксину організм зобов’язаний жовтому тілу. Релаксин працює через термальну пластинку, у тому випадку, коли концентрація прогестерону і естрогену доходи до показників вагітності. Релаксин сприяє стимуляції секреції вазопресину і споживання рідини. Усі ці фактори призводять до гіпонатріємії і гіперволемії. А це означає, що зниження рівня секреції натрій не виводиться, а значить, зберігається гиперволемія.

Як впливають проблеми з гіпофізом у вагітних на пологи і годування грудьми

У період вагітності лактації не буває, але в організмі вже підвищується рівень пролактину, прогестерону, лактогену і естрогену. Усе це призводить до розвитку молочно-секреторного апарату. У невагітних тканини грудей характеризуються невеликими твердими альвеолами, які заповнюються зернистою масою. Остаточна зміна грудей вагітної відбувається між 6 і 8 тижнями вагітності. Дія всіх перерахованих гормонів призводить до збільшення обсягів грудей.

Гормони гіпофіза також потрібні для забезпечення структурних змін молочних залоз, а також експресії білків. Також гормони гіпофіза сприяють стимуляції поведінки матері, прийому їжі і активізує секрецію окситоцину, пригнічуючи реакції на стресові ситуації. Таким чином можна виділити основну функцію гіпофіза – це підготовка грудей вагітної до лактації. Якщо відбуваються збої у роботі гіпофіза, гормони не працюють у повній мірі, через що організм не може повноцінно підготуватися до пологів.

Висновки

Гіпофіз вагітних зазнає змін протягом усіх дев’яти місяців внутрішньоутробного розвитку плода і при цьому відіграє важливу роль у підготовці жіночого організму до появи на світ малюка. При виникненні будь-яких проблем необхідно відразу починати лікування гіпофіза під час вагітності. Інакше постраждати може як сама майбутня мама, так і її малюк. Доктор, що спостерігає вагітну, повинен зробити все, щоб не допустити розвитку синдрому Шихана.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *